Корпоративна соціальна відповідальність компаній вугільної промисловості

Механізми корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) відіграють важливу роль для налагодження сприятливих умов розвитку бізнесу та гарних стосунків з місцевою громадськістю. КСВ − це добровільний внесок бізнес-сектора у громадський розвиток через благодійність та механізми соціальних інвестицій. В Україні, якщо говорити про видобувний сектор, сутність КСВ  полягає у створенні соціальних, оздоровчих заходів для працівників компанії (внутрішня складова), а також у спонсорстві і корпоративній благодійності, що в свою чергу включає започаткування соціально орієнтованих програм та проектів на територіях присутності компанії (зовнішня складова).

Експерти ГО «НОВА Енергія», що багато років поспіль опікуються питаннями прозорості у сферах видобутку корисних копалин, взялися дослідити на якому етапі розвитку наразі перебуває КСВ видобувних компаній в Україні. Кінцевою метою ставили поширення та популяризацію гарних прикладів діяльності видобувних компаній у сфері КСВ, які можуть послугувати поштовхом для інших підприємств впроваджувати подібні ініціативи. В цій статті розглянемо результати дослідження по вугільній промисловості.

Дослідження більшою мірою орієнтоване саме на зовнішню складову КСВ, яка має більше значення для широкої громадськості. Зокрема, оцінювались програми видобувних компаній, спрямовані на співпрацю з місцевими громадами, підтримку соціальної інфраструктури, сприяння всебічному розвитку та благополуччю суспільства (підтримку культурно-масових подій, спортивних заходів; проектів у галузі науки, освіти, культури, дозвілля тощо), надання допомоги місцевому населенню в кризових ситуаціях (стихійні лиха, катастрофи, пандемії тощо). А також досить детально оцінено екологічну складову КСВ та етичні норми ведення бізнесу (у частині, що стосується місцевого населення, споживачів та довкілля).

Дослідженням охоплено найбільші видобувні компанії вугільної промисловості. Відбір підприємств для проведення аналізу здійснено за обсягами видобутку вугілля (були визначені порогові значення об’ємів видобутку, які відрізняють 5 компаній-лідерів у цій сфері). Дані щодо видобутку вугілля взяті з Національного звіту ІПВГ в Україні за 2017 рік. Таким, чином, до сфери охоплення дослідження віднесено видобувні компанії вугільної промисловості, які видобули більше 800 тис. т вугілля у 2017 році та більше 1000 тис т у 2016 році, це:

• Група компаній ДТЕК Енерго (ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугiлля», ТОВ «ДТЕК Добропiллявугiлля», *ПрАТ «ДТЕК Комсомолець Донбасу», *ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит», *ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит»)
• ПАТ «Шахтоуправління «Покровське»
• **ТОВ «Краснолиманська»
• ДП «Львiввугiлля»
• ДП «Селидiввугiлля»

* – підприємства ДТЕК Енерго, розташовані на тимчасово окупованій території, внаслідок чого немає даних щодо їхніх програм КСВ. ** –  підприємство веде видобуток в технічних межах поля шахти ТОВ “Краснолиманське” на полі діючої шахти “Краснолиманська” (що належить Державному підприємству “Вугільна компанія “Краснолиманська”). З березня 2018 року ДП “Вугільна компанія “Краснолиманська” не має видобутку рядового вугілля із власних запасів, підприємством було прийнято рішення надавати загальношахтні послуги (провітрювання гірничих виробок, енергопостачання, транспортування та видача гірничої маси, доставка робітників і матеріалів, дегазація, АГЗ, водовідлив, надання послуг лампової і респіраторної) та інші послуги, передбачені договорами для ТОВ “Краснолиманське” та послуги із збагачення рядового вугілля. Окремого сайту ТОВ “Краснолиманське” не має. Вся інформація, що стосується цих підприємств, публікується на сайті ДП “ВК “Краснолиманська”. Відповідно, всю інформацію щодо корпоративної соціальної відповідальності, представлену у даному дослідженні, взято з сайту  ДП “Вугільна компанія “Краснолиманська”.

Дослідження проводилося у форматі анкетування, а збір даних здійснювався на основі відкритих інформаційних джерел. Перший блок питань стосується організації процесу КСВ та включає відповіді на питання: чи є на підприємстві затверджена стратегія КСВ; чи є орган/підрозділ, що відповідає за розробку, планування та впровадження діяльності КСВ; чи здійснюється контроль за виконанням та оцінювання ефективності реалізації програм, напрямів та проектів з впровадження КСВ; чи здійснюється складання та оприлюднення звітності про впровадження КСВ).

Результати свідчать про те, що серед компаній вугільної промисловості лише ДТЕК Енерго має структурні підрозділи, що відповідають за розробку, впровадження та моніторинг реалізації програм соціального партнерства. Проте це не означає, що інші підприємства зовсім не опікуються КСВ, це свідчить про те, що вони не мають єдиного, систематизованого, прозорого та публічного підходу до організації цієї діяльності. Як бачимо у таблиці 1, соціальні ініціативи та співпрацю з місцевими громадами здійснюють 4 з 5 проаналізованих підприємств. Стосовно КСВ ДП «Селидiввугiлля» у відкритих джерелах не було знайдено відомостей.

Таблиця 1. Зведена інформація щодо наявності стратегії КСВ
та елементів її впровадження у видобувних компаніях

Другий блок питань стосувався напрямків та видів діяльності, що впроваджуються підприємствами в рамках КСВ. У цьому блоці розглядалися соціальні, екологічні ініціативи, а також прийняті етичні норми ведення бізнесу, орієнтовані на благополуччя суспільства та сталий розвиток.

Соціальні ініціативи, що передбачають:

• підтримку ініціатив або участь у проєктах з вирішення найгостріших соціально-економічних проблем суспільства (інфраструктурні проєкти);
• сприяння всебічному розвитку та благополуччю суспільства (проєкти у галузі науки, освіти, культури, дозвілля тощо);
• надання допомоги  в кризових ситуаціях.

Дослідження продемонструвало, що численні інфраструктурні проєкти, в межах територій ведення підприємницької діяльності, впроваджує ДТЕК Енерго. Серед них відновлення, облаштування та забезпечення закладів освіти та культури, адміністративних установ (сільські ради, ЦНАПи), закладів здоров’я, соціальних закладів (інтернатів, дитячих будинків тощо ),. місць для занять спортом, відпочинку та дозвілля, комунальної інфраструктури (систем водопостачання, водовідведення, теплопостачальних пунктів, забезпечення вивозу сміття та ін.), ремонт доріг та вуличне освітлення.

Серед великих благодійних проєктів ПАТ Шахтоуправління “Покровське” можна назвати будівництво на території підприємства Свято-Покрово-Нікольського храму та відкриття фізкультурно-спортивного комплексу «Олімпійський» у м. Покровськ Донецької області.

Державні підприємства вугільної промисловості (ДП “Вугільна компанія “Краснолиманська«, ДП «Львiввугiлля», ДП «Селидiввугiлля») працюють у збиток, тому не мають можливості фінансувати інфраструктурні проєкти, натомість вони утримують соціальні  об’єкти (будинки культури, спортивні комплекси) та оздоровчі заклади (санаторії та бази відпочинку) , що знаходяться на їх балансі, та надають можливість проведення на їх базі культурно-масових заходів та спортивних подій для місцевих мешканців.

Наприклад, на базі  оздоровчо-лікувального комплексу «Ровесник» ДП «Львіввугілля»  відбувається багато спартакіад, культурно-масових подій, змагань тощо, які організовуються за участі підприємства. Так, у 2019 р. на базі «Ровесника» відбулася ХХХІІ обласна Спартакіада Львівщини серед людей з інвалідністю (більше 100 осіб), а також перший фестиваль-конкурс хореографічного та вокально-хорового мистецтва «Ровесник 2019» (понад 700 учасників – хлопців і дівчат із Львівської, Волинської, Рівненської, Луганської областей та Республіки Білорусь).

ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» надає підтримку місцевим спортсменам (фінансування участі дітей і молоді в змаганнях з кікбоксингу, міні-футболу та ін., покупка форми і спортивного інвентарю), а також допомагає в організації місцевих свят.

Цікавий соціальний проєкт «Давай, грай!» впроваджує Група ДТЕК спільно з футбольним клубом «Шахтар» та за підтримки UEFA Foundation for Children. Завдяки проєкту  хлопчики і дівчатка від 7 до 12 років безкоштовно займаються футболом з тренерами на 66 майданчиках в 33 містах України. Всього станом на 2019 рік в проект залучено близько 4 500 дітей.

Видобувні компанії вугільної промисловості здійснюють співпрацю з навчальними закладами та реалізують освітні проєкти в рамках КСВ:

• Протягом багатьох років шахтоуправління Покровське співпрацює з профільними навчальними закладами, серед яких – Покровський професійний ліцей, Селидівський гірничий технікум, Індустріальний інститут ДонНТУ, Національний гірничий університет. На виробничих ділянках підприємства студенти щорічно проходять оплачувану практику, що дозволяє їм придбати перший трудовий досвід.
• Вугільна компанія «Краснолиманська» протягом багатьох років співпрацює з Родинським професійним ліцеєм, надає можливість пройти на базі «Краснолиманської» виробничу практику, відвідати підприємство в рамках навчальної програми з ознайомчими екскурсіями
• В рамках співпраці з навчальними закладами на підприємствах ДП «Львіввугілля» щороку проходять практику десятки учнів Червоноградського професійного гірничо-будівельного ліцею, багато з яких згодом поповнюють колективи шахт
• В музеї «Шахтарської слава» ДП «Львіввугілля» проводять екскурсії школярам, розповідають про розробку та розвиток Львівського вугільного басейну
• У ДТЕК багато років діє міжрегіональний освітній проєкт «Енергоефективні школи: нова генерація», який вже встиг охопити понад 800 навчальних закладів в різних куточках України. В рамках проєкту діти навчаються ощадливому використанню природних ресурсів та дбайливому ставленню до довкілля.
• Цікавим прикладом також є пілотний проєкт ДТЕК, що запрацював у 2017 році  — Центр підтримки підприємництва, що був відкритий у м. Добропілля (Донецька область) з метою надавати експертну підтримку місцевому бізнесу. Цей проєкт став актуальним й затребуваним громадою. У 2019 році Центр надав місцевим підприємцям 137 консультацій з питань підготовки бізнес-планів для подання на конкурси міжнародних донорських організацій.

Численну кількість соціальних проєктів ПАТ Шахтоуправління “Покровське” реалізує через створений ним Благодійний фонд «Надія», серед них: допомога храмам, самотнім матерям, багатодітним сім’ям та сім’ям, які взяли на виховання дітей, ветеранам, інвалідам, пенсіонерам; підтримка талановитої молоді; фонд допомагає школам в підготовці до початку навчального року, не оминає увагою лікувальні установи, дитсадки, будинки-інтернати для дітей, установи для ветеранів війни і праці. За організаційної та фінансової підтримки фонду Надія проведено безліч місцевих культурних заходів і свят. У міру можливості, фонд надає допомогу для придбання медикаментів, оплати лікування, зубопротезування всім малозабезпеченим і нужденними, хто звернувся за допомогою. У літньо-осінній період пенсіонери, ветерани та інваліди шахтарської праці, представники пільгових категорій громадян за підтримки благодійного фонду мають можливість відпочити і поправити своє здоров’я в санаторіях і пансіонатах Азовського і Чорного морів. Цікавий формат діяльності фонду – організація щорічних благодійних акцій (акції «Ангели надії», «Біла квітка», «Допоможи зібратися в школу», «Звичайне диво»), під час яких до збору коштів на благодійні ініціативи залучаються не лише співробітники шахти, а й усі небайдужі місцеві мешканці.

Одним із напрямків КСВ компаній є допомога у кризових ситуаціях (при катастрофах та стихійних лихах, або інших форс-мажорних ситуаціях). Сюди можна віднести й допомогу в період пандемії коронавірусу. Зокрема, компанії Групи ДТЕК спільно з Фондом Ріната Ахметова придбали 200 апаратів штучної вентиляції легень. В цілому в Фонді направлено 300 млн гривень на те, щоб забезпечити регіони засобами для боротьби з коронавірусом – у заклади охорони здоров’я передані експрес-тести, засоби індивідуального захисту для медиків.

2. Екологічні ініціативи, що виходять за межі законодавчо визначених зобов’язань. Приклади таких проєктів знайшли лише у приватних підприємств:

• У ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» запущено в роботу лінію з виготовлення паливних брикетів «Pini&Kay». Змонтоване обладнання дозволяє ефективно переробити практично всі види органічних відходів підприємства.
• З 2011 року ДТЕК почав впроваджувати принципи «Зеленого офісу» для зниження впливу на навколишнє природне середовище та формування соціально відповідальної моделі поведінки працівників.
• На шахті «Степова» ДТЕК впровадили «пілот» з утилізації метану. Тепер небезпечний газ, який виділяється в гірничих виробках під час видобутку вугілля, перетворюється на електрику і тепло на спеціальному когенераційному устаткуванні.
• Проєкт з утилізації метану в когенераційних установках впроваджено й у ПАТ «Шахтоуправління «Покровське». Це дозволяє забезпечувати підприємство власною електроенергією на 54,3% від потреби. А забезпечення теплом з КГЕС головного проммайданчика доведено до більш ніж 70%

3. Етика ведення бізнесу. У цьому блоці розглянуто, які з нижче перелічених принципів реалізує підприємство:

• відповідальне управління ланцюгами постачань (має на меті зниження негативного впливу виробничого процесу на навколишнє середовище, сприяння дотриманню прав та умов праці для персоналу, а також збереження і підвищення якості продукції відповідно до міжнародних стандартів);
• сприяння зайнятості місцевого населення у регіоні присутності підприємства;
• відповідальність перед споживачами товарів і послуг;
• своєчасне інформування про ризики, пов’язані з діяльністю компанії;
• підтримка національного виробника.

Аналіз показав, що більшість компаній запровадила в своїй діяльності Етичний кодекс або Етичну політику, що включає в себе максимально можливі умови, що відповідають високим стандартам охорони праці, промислової безпеки, а також мінімізації впливу промислового виробництва на сфери життєдіяльності людини й довкілля. Але, нажаль, компанії приділяють недостатню увагу сприянню зайнятості місцевого населення у регіоні присутності підприємства (пропозиція відкритих вакансій в першу чергу місцевому населенню, замовлення послуг у місцевих постачальників), підтримці національного виробника (закупівля продукції/обладнання національного виробництва при наявності конкурентоспроможних вітчизняних аналогів) та своєчасному інформування про ризики, пов’язані з діяльністю компанії.

Як виключення можемо навести приклад ПАТ «Шахтоуправління «Покровське». Компанія переймається питаннями працевлаштування місцевого населення та пропонує в першу чергу вакансії випускникам Покровського професійного ліцею. На церемонії вручення дипломів разом з дипломами вчорашні ліцеїсти отримують і перші робочі місця.

Окремим пунктом дослідження розглядалися застосовувані компаніями форми та інструменти КСВ. Крім спонсорської допомоги у формі грошових пожертв, вагому роль відіграє допомога в натуральній формі.

Так,  наприклад, ПАТ Шахтоуправління “Покровське” через Благодійний фонд «Надія» допомагає місцевим дитячим притулкам, громадським організаціям інвалідів та ветеранів війни і праці, державним установам соціального захисту населення і будинкам для людей похилого віку продуктами харчування, твердим паливом і дровами, медикаментами, оздоровчими путівками та ін.

Вугільна компанія «Краснолиманська» забезпечує інвалідів та ветеранів війни, закріплених за підприємством, безкоштовним вугіллям, а також здійснюють його доставку безкоштовно за рахунок коштів прибутку підприємства.

Група ДТЕК для місцевих громад багаторазово придбала спецавтомобілі та різноманітну техніку для комунальних підприємств, а для медичних закладів багато різного медичного обладнання.

Заслуговує окремої уваги корпоративне волонтерство та благодійні справи співробітників підприємств – суботники, екологічні акції, донорство. Наприклад, працівники ПАТ Шахтоуправління «Покровське» щовесни проводять суботники та здійснюють висадку дерев. А Вугільна компанія «Краснолиманська» для прибирання міста навесні створює робочу групу зі співробітників підприємства, яка у березні-квітні  наводить в шахтарському містечку порядок. Волонтери ДТЕК традиційно проводять екологічну акцію «Чисте місто», в рамках якої здійснюється прибирання територій, збір сміття, висадка саженців та благоустрій. До таких заходів ДТЕК долучає місцевих жителів та депутатів громад.

За ініціативи співробітника ПАТ «ШУ «Покровське» та за підтримки адміністрації шахти група донорів з Красноармійська та Димитрова неодноразово організовувала поїздки для здачі крові для онкохворих дітей. Подібні проекти донорства крові реалізовувалися Групою ДТЕК. Ще один приклад волонтерської акції співробітників ДТЕК – збір коштів для Центру соціально-психологічної реабілітації дітей в Добропіллі, ініційований напередодні свята Дня Святого Миколая учасниками Молодіжного руху в шахтоуправлінні Білозерське і Добропільське. В цій акції взяли участь багато шахтарів. За зібрані гроші купили LED-телевізор, солодощі та фрукти для дітей.

Додатково в ході дослідження детально розглядалися елементи екологічної відповідальності, реалізовані на підприємствах (таблиця 2).

Результати дослідження показали, що всі компанії прагнуть дотримуватись національного законодавства у сфері охорони навколишнього середовища, а також на регулярній основі ведуть моніторинг впливу на навколишнє середовище (але результати екологічних аудитів не опубліковані). І лише 1-2 компанії розвинулися до рівня «зеленого постачання» та «виробництва зелених товарів». Переважно приватні компанії починають запроваджувати підхід виробництва «зелених» товарів й шукати нові можливості мінімізації впливу на довкілля, але це носить, поки що, точковий (несистемний) характер, і потребує додаткового доопрацювання та вдосконалення.

В цілому, у порівнянні з зарубіжним досвідом, КСВ в Україні перебуває на стадії розвитку. Тим не менш видобувні підприємства, особливо великі приватні гравці цього сектору (як наприклад, Група ДТЕК), намагаються переймати світовий досвід і впроваджувати системні підходи до організації КСВ, охоплюючи у своїх ініціативах не лише місцевий, а й загальнонаціональний рівень. Інші ж видобувні компанії продовжують поки що орієнтуватися на ближче коло стейкхолдерів – власників, персонал та місцеві громади. Тому так важливо виокремлювати ті позитивні приклади та кейси, які є, та якомога більше поширювати їх.

Нажаль, під час аналізу в жодній компанії не вдалося виявити єдині, системні підходи до визначення обсягу фінансування програм КСВ та принципи його розподілу за громадами. Позитивним фактором є те, що окремими підприємствами запроваджуються конкурсні підходи та критерії до відбору громад, яким виділяється спонсорська допомога, що сприяє прозорості та відкритості процедур (наприклад, конкурс ДТЕК «Громада своїми руками»). У той самий час при проведенні дослідження було виявлено, що більшість компаній недостатньо комунікують з громадськістю та висвітлюють інформацію щодо їх діяльності в напрямку КСВ.

Більш детально з результатами дослідження, особливостями діяльності підприємств у сфері КСВ та прикладами соціальних проектів видобувних компаній можна ознайомитися у зведених файлах результатів анкетування за посиланням.

Дослідження проведено експертами ГО «НОВА Енергія» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проєкту «Сприяння стандартам корпоративно-соціальної та екологічної відповідності у видобувному секторі». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».